"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Важке життя i небезпечнi пригоди (укр)" - читать интересную книгу автора

вiн знав, що його чекає зовсiм несподiване лихо? Вiн навiть думки не
припускав, що його щирий самокритичний лист не зупинить катастрофи, яка
буквально зависла над бiдолашною Землею. Ну, хто б мiг наперед знати, що
того листа взагалi не варто було надсилати? Було б однаково, якби вiн його
зовсiм не писав...


Роздiл 12,
вiн же - останнiй

Розповiдати про те, з якою увагою Павлусь щоразу читав газету
"Промiнець", певно, немає рацiї. Вiн прочитував усе вiд першого до
останнього рядка. Але щоразу пересвiдчувався, що в усiй газетi й рядка нема,
де було б сказано про його брехню. Де ж справедливiсть? Чи iснує вона
взагалi на свiтi? Тож уявiть його хвилювання, коли вiн одержав редакцiйного
листа. А коли прочитав, розхвилювався ще бiльше. I мав на це всi пiдстави.
Бо в тому листi було написано таке:

Дорогий Павле!
Твого щирого листа ми одержали. Однак надрукувати його в газетi, на
жаль, не зможемо. Надто химернi у тебе уявлення про закони всесвiтнього
тяжiння. Вони антинауковi. Це й зрозумiло, адже ти їх ще не вивчав, бо їх
проходять у старших класах. Вже скоро i ти їх вивчатимеш, якщо в жодному
класi не лишатимешся на другий i на третiй рiк.
Але дуже похвально, що ти усвiдомив негативну рису в своєму характерi.
Брехливiсть - ганебна вада. Щоб остаточно позбутися її, ретельно пiдготуйся
до самокритичного виступу на перших же класних зборах. Твої друзi охоче
допоможуть тобi позбутися цiєї негарної риси.
З привiтом.
Пiдпис (зрозумiло, нерозбiрливий).

Це що ж виходить?
Виходить, що нiхто не йме Павлусевi вiри, - нi Оленка, нi Васько, анi
головний (найголовнiший!) редактор.
Виходить, старий чаклун правильно казав, що брехня i правда в парi не
ходять, а в парi йдуть неправда з кривдою. Мав дiд рацiю, коли цiлком слушно
йому, йолопу недолугому, втовкмачував: брехнею можна свiт обiйти, та назад
не повернутися.
Що ж тепер робити? - щодня у вiдчаї бiдкався Павлусь i не знаходив на
це пекуче запитання вiдповiдi. - Адже скiльки я не виступатиму на зборах iз
самокритикою, це менi не допоможе. Бо однаково всi, кому я встиг набрехати,
мене не почують... О, найнещаснiший я з усiх нещасних брехунiв! Ой i ще
тричi ой-йой-йой!
А час щодоби облiтав земну кулю разом з несхибним Мiсяцем, все важчим i
важчим, все ближчим i ближчим. Вночi стало свiтло, як удень.
На Землi тодi сталося ще багато змiн. Повсюди на планетi запанувала
напiвневагомiсть, хоч i не повна ще, але вельми вiдчутна i дошкульна. Досить
сказати, що припинилися iгри в футбол, бо як котрийсь iз захисникiв вдарить
на аут, то м'яч летить аж у сусiднiй обласний центр. А скiльки в газетах
галасу було, коли Вiталiй Хмель невiдпорно вдарив головою по воротах