"Iван Кочерга. Майстри часу (Укр.)" - читать интересную книгу автора

I

Увiходять дво║ залiзничникiв в кожухах i з дорожнiми клунками на
плечах.

1-й з а л i з н и ч н и к (до жiнок). Здрастуйте. Не було товарного?
У с а ч и х а. Не було. Певно, скоро буде.
3-я ж i н к а. Куди це ви, Семене Терентiйовичу? Невже на село? Чи,
може, в мiсто, як мiй?
1-й з а л i з н и ч н и к (хмуро). Ну, а що ж - з голоду здихати...
2-а ж i н к а. Правильно. Всi пiдуть.
2-й з а л i з н и ч н и к. Нехай ┐м чорт паровози водить.
1-а ж i н к а. Та Черевко, Трохимич. Цей сов║цькому чорту продався,
старий собака.

Увiходить Черевко, мовчки, докiрливо дивиться на залiзничникiв, тi
вiдвертаються.

Ч е р е в к о. Куди це ти напосудився, Терентiйович? Мовчиш? Соромно в
очi дивитись? Коли робоча армiя на фронт iде - паровоз кида║ш? Ех...
У с а ч и х а (розлючена). Та тобi яке дiло? От i пiде. Ти хiба його
дiтей нагоду║ш?
1-й з а л i з н и ч н и к. Та чого ти до мене присiкався? Я тобi не
заважаю - хочеш комiсаром зад║латься - тво║ дiло. А менi дiти дорожче.

Увiходить Черевкова жiнка - Оля. Вона постарiла, змарнiла, але, як i
ранiш, приваблю║ сво║ю лагiдною усмiшкою, миловидним i нiжним обличчям.

О л я. Андрiй Трохимич! Ти скоро додому? Серьо-жi погано.
Ч е р е в к о (нетерпляче). Постривай, Олю, - нема║ часу - потiм.
Дурень ти, дурень, Теренть┐ч, i говорити з тобою не варто. А ось вiд тебе,
Василю Iвановичу, скажу по правдi, не сподiвався...
О л я. Андрiй Трохимович...
Ч е р е в к о. Зараз, Олю, зараз - я знаю.
О л я (крiзь сльози). З Серьожею погано - серце зовсiм завмира║. Пiди
ще в мiсто, пошукай камфори - може, в Червоному Хрестi...
Ч е р е в к о. Пiду, Олю, - зараз. Так, не сподiвався, Василю
Iвановичу, не сподiвався. Разом в дев'ятсот п'ятому бастували, разом
паровози вiд нiмцiв рятували - а тепер, у таку хвилину, свiй пролетарський
пост покида║ш?! Соромно, Василю Iвановичу, - не сподiвався.
2-й з а л i з н и ч н и к (пiдводиться). Та ну тебе, не тягни - i без
того гiрко. Ходiм закуримо, чи що, з горя.
Ч е р е в к о (радiсно). Не по┐деш? От спасибi, Васю. Не зрадив.
О л я. Андрiю Трохимовичу...
2-й з а л i з н и ч н и к. Та ходiм уже...
У с а ч и х а. Уговорив-таки, язва. Укомiсарив!
2-а ж i н к а. Чисто що укомiсарив, оратор. Парте║ць.
Ч е р е в к о. Зараз, Олю, зараз. Ходiм, Василь Iванович, - я тобi й
паровоз наготовив.