"Iван Кочерга. Майстри часу (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Виходять.

2-а ж i н к а. Товарний!

II

Пiдходить товарний по┐зд. Всi кинулись на перон, Оля сiда║ на лавку,
сумно похиливши голову. Входить Юркевич, змарнiлий, обшарпаний. Мовчки
сiда║ поруч на лавку, закурю║ цигарку.

Ю р к е в и ч. Не полегшало хлопчиковi?
О л я. Де там. Серце зовсiм не працю║. Доктор сказав - камфори. А де ┐┐
взяти - в жоднiй аптецi нема║.

Входить, як завжди жвавий i веселий, Таратута з живою куркою пiд
пахвою. За ним Усачиха.

Т а р а т у т а (вiдбиваючись на ходу вiд Усачихи). Геть! Вiдчепись!
Кажуть тобi, непродажна.
У с а ч и х а. Та навiщо тобi курка, куродав непутящий! Я ж тобi гарну
цiну даю - двадцять тисяч!
Т а р а т у т а. Котись, котись. Я курми не торгую. Геть! (Бачить Олю).
Олечко, красуне моя безутiшна! А я тебе по цiлому вокзалу шукаю. Курочку
тобi привiз для твого мальчонки. Ну, що, як вiн? Стриба║?
О л я (бере курку i хова║ в кошик). Та що це ти, Та-ратуто, як тобi не
соромно. (Цiлу║ його i плаче).
Т а р а т у т а. От тобi й ма║ш! Зараз i крани вiдкрила!
О л я. Кепсько Серьожi, Таратуто, - серце не гiра-цю║.
Т а р а т у т а. Не сумуй, Олю, - пiдправимо i серце. Ба! кого я бачу!
Товаришу Юркевич! Ваше благородi║! Яка зустрiч! Чого це ти такий
маланхольний, кислий?
Ю р к е в и ч. Так взагалi. Кепськi дiла, брат Таратуто. А тут ще
переслабував на сипняк, охляв. Чекаю ось на жiнку - при┐здить сьогоднi.
Т а р а т у т а. Е, брат, - через те ти i стражда║ш, що з бабою
зв'язався. А я ось ┐жджу собi по дорогах, шукаю вiтра в полi i горя не
знаю.
Ю р к е в и ч (усмiха║ться). По-старому курей давиш?
Т а р а т у т а. Не забув... Нi, брат, тепер не дуже. Тепер, брат,
курка - рiдкiсть. Якщо й потрапить яка дурна пiд колесо, то й ту
воскрешати доводиться. (Сiда║ бiля Олi на лавочцi). Так-то, Олю, мiй
друже.
Ю р к е в и ч. Як воскрешати? Що ти брешеш, Таратуто?
У с а ч и х а (в щирому захопленнi). I збреше ж, куродав окаянний!
Т а р а т у т а. А ти думав, звiдки в мене ця курка? Пiд колеса
потрапила, сердешна.
Ю р к е в и ч. Як пiд колеса?! Та вона ж жива!
Т а р а т у т а (не кваплячись, дiста║ з кишенi пляшку i металеву
чарочку). А ось тут i почина║ться воскрес║нi║ iз мертвих та iншi чудеса.
(Налива║ в чарочку). Войдiт║. (П'║). Добрий коньяк, французький. Влив ┐й в