"Юрий Логвин. Натурнi Оповiдки (укр.)" - читать интересную книгу автора

трьома французами. Отож, чим б│льше вона розпалювала себе спогадами з
"карт│нками", тим б│льше тверез│ла моя голова i впевнен│ше йшов малюнок. А в
не┐ цей словесний вибух був завершальним кроком до початку регулярного
ф│з│олог│чного д│йства...
Так шо перелюбу, о рад│сть, не в│дбулось...
Але малюнки вийшли добр│. Т│льки от де под│лись т│ малюнки, не знаю.
Лишився перший начерк у записн│й книжц│. Б│льше ┐┐ не малював. Хоча ще
к│лька раз│в разом │з друзями │ ┐┐ водив по ки┐вських кручах.
Щоб все завершити красиво, довелося звернутись по допомогу до ▓горя
Петровича. Прохала два квитки н│би для себе │ свого малого брата. Дуже
посп│шала до П│тера.
Любязний ▓гор Петрович все влаштував якнайкраще. Наступного дня ми з
ним здибались у сп│лц│.
- ▓ду на Хрещатик. За журнальчиками...
▓ ми спустились разом до метро. Тод│ там стояв усього один к│оск, в
якому продавали "│ноземн│" журнали ▓ газети.
- А! ▓гор Петрович! Що не заходили?.. Ну н│чого. Все одно я для вас
лишив останн│й номер "Доокола швята" з гарненькими д│вчатками. Ось вам
"Доокола швята" │ Блокнот аг│татора". Правда, ви можете його не брати,
т│льки заплат│ть... Ви кажете -дорого? За двох д│вчат рубь двадцять
-дорого?.. По-перше, вони завжди з вами, в кишен│. По-друге, вони завжди
гол│... Правда за т│ ж рубь двадцять за пляшку "б│ом│цину" отам за кахве
можна зап│знатись │з живою. Але п│сля не┐ у вас можуть бути дуже поган│
спогади... Це вже. по-трет║... Я вас ще не переконав?
- Переконали, переконали... - посп│шив ▓гор Петрович заплатити рубь
двадцять │ забрати лише "Доокола швята".
Коли ми з ним прощались, ▓гор Петрович обома руками потис мою руку │
проникливе сказав:
- Юрочка, ти зна║ш - ц│ малюнки прекрасн│... ▓ модель... теж.
25.III.98.
ЛЕДАЧИЙ К▓Т
┐хали з концерту в одн│м тролейбус│. Вийшли одночасно на площ│
Толстого. Я спинив ┐┐ й кажу:
- Я Юр│й Логвин. Малюю все прекрасне. Хочу вас намалювати.
- А я про вас знаю. Мен│ розпов│дали... - ▓ см│║ться приязно.
- Невже? Де?
- На побаченн│ у в' язниц│...
- Ха! Он куди про мене чутка д│йшла... А сам думаю: "Не посп│шай питати
- як треба, то сама розпов│сть."
Домовились про зустр│ч через три дн│. А за цей час я домовився з мо┐м
приятелем, тепер в│домим на всю Укра┐ну л│карем, що на к│лька годин я можу
скористуватись його помешканням. Власне не його, бо в│н там тимчасово
перебував - доглядав i за квартирою, │ кота годував.
В│н зустр│в нас уже в дверях │ попередив, що за три години в│н
повернеться
Т│льки за л│карем зачинилися двер│, стягла з себе блакитну суконочку,
чорну шовкову комб│нац│ю │ вмостилась на канап│. А на краю канапи спав
смугастий котяра. Зрештою, моя
Модель стомилась ▓ розляглась на канап│.
Тут котяра встав, потягся, потерся вусатою мордою об ┐┐ кол│на ▓