"Юрий Логвин. Слiди на плинфi (укр.)" - читать интересную книгу автора

провели останн│й в│з через порушену гатку.
Поки вони провели останн│й в│з │з начинням, на узвишш│ уже ставили вози
табором, випрягали коней, розкладали багаття.
Дядько аж почорн│в од злост│, що така халепа сталася, що доведеться
затриматись на ноч│влю отут - б│ля болота, щоб завтра плести з верболозу
мостини │ лагодити ту чортову гатку.

II. ШЛЯХ ДО ГРАДУ

За болотами п│шли соснов│ л│си.
Тепер │шли через св│тлий сосновий л│с, що перебивався великими
галявинами.
К│лька раз│в оддал│к бачили гостроверх│ тини невеликих л│сових с│л.
Стали ┐м │ люди траплятися.
Подорожники │ повозники з к│ньми та поклажею, п│шц│ з торбами й
коробами. ▓ вс│ посп│шали на п│вденний сх│д, до славного стольного града.
Ось нарешт│ │ вони д│стались до ▓рпеня.
▓ тут пригода сталася, т│льки вже не з ними. На в│дм│лину наскочила
здоровенна лод│я-берлина. На н│й до Ки║ва везли брили рожевого каменю. З
цього каменю робили прясла та веретена, ф│гурки до гри в тавле┐, р│зн│
невеличк│ обереги для д│тей. Це П│вник знав, але щоб отак│ брили цього
дорогого каменю вживати на будов│?! Це було неймов│рно!
П'ятеро гребц│в з берлини благали допомогти ┐м - швидше стягти лод│ю з
м│лини.
Дядько П│вень, подумавши трохи, згодився. Т│льки спочатку перев│в через
бр│д на правий берег ус│ вози, а тод│ вже заходився рятувати човна.
Волочити спробували з м│лини. Та гай-гай, н│чого не виходило, бо швидка
теч│я вже встигла намити навколо п│сок.
Довелося чимало вантажу, м│ж │ншим, │ камен│в, перенести на берег.
Припрягати коней до берлини │ стягувати на глибоке.
Берлина важко зарип│ла, зашелест│ла дном, голосно затр│щала в основ│
щогли й поповзла по м│лин│ на глибоке й темне плесо води.
Берлину човняр│ п│д│гнали до берега │ добре прив'язали до велетенського
дубового пенька.
Та й вир│шили ночувати разом.
Човняр│ були кияни, княж│ люди. А плавали вони по ▓рпеню та по │нших
р│чках на Правобережж│. Торгували каменем-шифером, смолою, воском та всяким
крамом │ деревом.
З Ки║ва возили на продаж, на обм│н глини б│ло┐ ки┐всько┐ горщики,
кухл│, св│тильники, склян│ обручки, перстеньки, малесеньк│ пляшечки, намисто
скляне.
Торгували в селах, п│д│ймаючись по ▓рпеню та │нших р│чках у глибин│
земл│ Древлянсько┐.
Зараз у ┐хн│й берлин│ було два великих короби з хутром, глеки з медом
тогор│чним, велик│ балабушки пахучого воску.
пм пощастило, що вони застрягли якраз на брод│, коли дядько П│вень з
ус│ма холопами переправлялися через р│чку. Тому вони й були щедр│ й
пригощали хм│льним медом боярських людей.
П│внику вони подарували свистульку-коника з д│рочками на боц│, щоб
вигравати на ньому, як на справжн│й соп│лц│.