"Юрий Логвин. Слiди на плинфi (укр.)" - читать интересную книгу автора

▓ГРИЩА


У цей день на Бабин│м Торжку були │грища з дозволу великого князя
ки┐вського Ярослава.
Казали, що на к│нськ│ змагання при┐де сам князь. Адже князь завжди
┐здив верхи. ▓ п│шого його майже н│хто не бачив. Нав│ть до Десятинно┐ церкви
в│н при┐здив верхи, сп│шувався перед баштою │ п│д│ймався гвинтовими сходами
на хори. В│н не любив, щоб споглядали, як в│н кульга║, п│д│ймаючись по
моза┐чних сходинках.
Тому в│н п│д│ймався сам , а тод│ вже за ним вс│ останн│ заходили на
хори.
Змагання були │ на Бабин│м Торжку, │ на Подол│ б│ля ▓лл│нсько┐ церкви.
На базарн│м майдан│ рухались тлуми людей. ▓ не ст│льки тут було охочих
пом│рятись силою та вправн│стю, як просто глядач│в. Вони важко працювали вс│
дн│. А тепер ┐х чекали розвага, буйне видовисько, │ це було справжн║ свято
┐хньо┐ душ│. Бо ┐м важка, безк│нечна праця в│дбирала вс│ сили, всю наснагу,
що ┐х можна витрачати на змагання.
Отож, було на Бабин│м Торжку сила-силенна людей. А там, де збира║ться
багато людей, зразу ж з'являються всяк│ торговц│ та пот│шники. В коробах
вони тягали вс│ляк│ дешев│ на┐дки, ласощ│, а також р│зн│ др│бнички та дешев│
прикраси. Дуд│ли в дуди та вибринькували на гуслях, сп│вали та верещали
скоморохи. А от дорогого краму, чи чогось великого, ба й скотини, в цей день
не випадало продавати.
Перш│ змагались стр│льц│.
На чисто виметених дубових плахах провели рису за сто крок│в в│д
Под│льсько┐ брами.
Б│ля брами поставили три стовпи │ насадили б│л│ дошки, якби абриси
людських т│л.
П│сля того, як у церквах зак│нчилась вран│шня в│дправа, вийшов базарний
староста │з двома пом│чниками. Один з бубоном, другий │з сурмою. Засурмив
сурмач, закалатав у бубон другий. Як вони ск│нчили, староста оголосив
початок.
Лучник│в з│бралось чимало. Серед них була чи не половина стражник│в, що
у будн│ дн│ стояли при м│ських брамах.
Також було чимало мисливц│в, що з дозволу т│уна, за певну мзду мали
право на полювання в княжих л│сах.
Були стр│льц│ з найманц│в - печен│г│в, хазар, з яс│в. Були й б│ляв│
св│тлоок│ чудини. Були рудуват│ низькоросл│ ятвяги.
Заможн│ були й крамар│, що полюбляли стр│льбу │ лови. Кожному
дозволялось стр│ляти трьома стр│лами. Сперечались, кому першому стр│ляти.
Вже й до лайки д│йшло. Тод│ втрутився базарний староста. Певно, що в│н
багатьох │з стр│льц│в знав з попередн│х змагань. В│н в│д│брав тих, кого
вважав найслабшими │ поставив до риси.
Кожному три стр│ли. Т│льки першим п│льга - одна пробна стр│ла.
Сурмач закинув на перев'яз│ за спину сурму, взяв довгого л│щинового
бича, а з-за халяви витяг гострого ножа.
У вс│х трьох лучник│в стр│ли вп'ялися в ц│ль. У двох в дошки, де ширше,
як би в груди, │ т│льки в одного одна стр│ла н│би в голову.