"Юрий Логвин. Дiвчата нашоп крапни (укр.)" - читать интересную книгу автора

-- Для чого слова? Мене роздягли - │ це значить не образили?! Ми горд│
люди! Ми з нег│дниками не дружимо!..
Крутнулась │ п│шла геть. Отако┐!..
Того самого дня, оп│вноч│ спускався я п│шки з сьомого поверху, бо л│фт
в│дключили, до чергово┐. Роману було погано │з серцем │ в│н попрохав мене
зателефонувати до нев│дкладно┐.
Коли ми з черговою, дебелою Фа┐ною, додзвонились, зрештою, до медик│в,
настав мен│ час тьопати, н│, звиняйте, це сьогодня тьопаю, а тод│ --
стрибати!
▓ наздогнав я десь м│ж другим │ трет│м поверхами нашого марксиста --
М│ха│ла ▓ванов│ча Зарбабова. Цей головатий недом│рок зосереджено ступав на
засм│чен│ сходинки. На його коротких н│жках були чистеньк│ домашн│ капц│ з
помпончиками.
В│н вже вл│пив мен│ тр│йку з марксизму. ▓ ┐┐ зав│зували │ в│н не м│г ┐┐
виправити на дв│йку, тому я не був коректний до його русоф│льсько┐ м│м│кр│┐
│ нагадав йому про це дуже чемно:
-- Добрий веч│р, вельмишановний М│каеле Оганесовичу! -- В│н аж
шарпонувся. Ну я не став називати ще й Зарбабяном, а просто спитав -- Що
сталося? Ще хтось вам не здав │спит?
-- А ну вас! Таке скажете! ▓ду до Р-- о┐, хай вона негайно закри║
в│кно! ▓ негайно припинить!
-- А чого ┐й закривати в│кно? ▓ що вона ма║ припиняти?
-- Тому що вона танцю║!
-- Та х│ба т│льки вона одна танцю║? Та нехай соб│ танцю║!
-- Ще чого не вистачало?! У мене д│ти, син │ дочка! пм з в│кна все
видно!.. Вони все бачать!..
-- Господи, -- кажу я. -- Так не т│льки ж Р-- на танцю║! Там б│ля л│фта
справжн│й танцмайданчик влаштували.
-- Та як ви не можете зрозум│ти -- вона гола танцю║! пй затвердили
диплом -- от вона й влаштувала кардебалет на радощах... Зал│зла на ст│л │
танцю║.. ▓ штори, ви уяв│ть соб│, не закрила!..
Мен│ не стало пов│тря, в│д см│ху мен│ аж живота спазмами взяло. Я
спинився │ плакав в│д см│ху.
Зарбабов подивився на мене з такою люттю, що, якби знов була його сила,
я мав би з марксизму одиницю.
-- ▓ чого ви см│║тесь?!!
-- Михайле ▓вановичу. (Пожал│в я його м│м│кр│ю.) Це я над сво║ю
помилкою см│юсь... пй-богу!
Не знаю, чи пов│рив цей кавказький марксист мо┐й божб│, але слухати
мене не став │, видряпавшись на майданчик четвертого поверху, швиденько
потупот│в по коридору.
ТАкМНИЦЯ

Тод│ вся сп│лка тулилась в к│мнатах-закапелках на другому (│
останньому) поверс│ старосв│тського будиночку на площ│ Кал│н│на (а перед тим
-- Думська площа, а ще була площею Жовтнево┐ революц│┐, а тепер -- Майдан
Незалежност│).
Щосереди та п'ятниц│, по робот│, у хол│ сп│лки малювали натуру. У
закутку ставили два щити для об'яв -- роздягалка готова. Будь ласка --
роздягайтесь │ марш голяка на под│ум. Ентуз│асти приходили заздалег│дь, щоб