"Юрий Логвин. Дозвiл на помсту (укр.)" - читать интересную книгу автора

асасин│в дом│гся свого, то не т│льки не сплатив свого боргу, а й почав
пересл│дувати сво┐х пом│чник│в та ┐хн│ торгов│ каравани... ▓ ось тепер
йому в│ддячили...
Чолов│к, отже, сховав хлопця в│д страж│
│ пота║мними шляхами прив│в до неприступно┐ фортец│, що була в горах Ельбрусу.
Там хлопця спитали, чи хоче в│н стати асасином. Юсуф з безм│рною рад│стю
згодився. А сам подумав, на це вже вистачило його власно┐ голови: "▓ добре,
що полишу Христову в│ру! Вона заклика║ до покори │ любов│. Вс│ молитви
про покору │ любов читала мати. А що вийшло? Любов, покора │ щира в│ра
не захистили н│ в│д списа хрестоносця, н│ в│д свавол│ мусульманина."
Почали вчити Хусейна волод│ти збро║ю,
змушували страждати в│д голоду, холоду, терп│ти вс│ляк│ муки. ▓ зносити
все це з│ спок│йним обличчям - без усм│шки, без суму, без напруження. ▓
вчили ще його р│зних мов. А мови йому давались легко. ▓ ще за Хусейном
одна зд│бн│сть виявилася: в│н м│г без жодно┐ похибки змавпувати звички
│ звучання мови вс│х тих людей, яких бачив на сво║му шляху. Думали, що
в│н запиша║ться, почне в│дчувати свою зверхн│сть. Проте хлопець ретельно
виконував усе │ всього навчився. Весь час питав, коли в│н стане справжн│м
во┐ном. Зрештою йому допов│ли, що замало бути зд│бним │ витривалим, ще
треба позбутися зайво┐ гордин│ │ не посп│шати поперед старших.
А науку в│н ск│нчив набагато ран│ше
в│д │нших. ▓ його, ще зовс│м п│дл│тка, послали одного-одн│с│нького в ▓нд│ю
наглядати, як буде виконувати завдання один │з член│в ┐хнього ордену. Хлопець
пристав до купецького каравану, допомагав погоничам верблюд│в. Пройшов
до самого Ормузу. А там с│в на корабель │ з купцями, як│ вс│ його полюбили
за слухнян│сть та витривал│сть, поплив до │нд│йського м│ста Кал│кута.
...Хусейн сп│знився до сво║┐ фортец│.
Минуло ст│льки часу, що вже н│хто й не думав про його повернення. Братов│
( так звали тут член│в ордену ) , який його споряджав у далеку дорогу,
розпов│в про вс│ сво┐ пригоди, про те, як виконав доручення, гадав, що
навчився в ▓нд│┐ деяких див. пздив на слонах, ледь не став ловцем диких
слон│в. Не проминув також │нд│йських храмових блудниць. ▓ зрештою спов│стив,
що оволод│в та║мною боротьбою. Вигадали ┐┐ мандр│вн│ │нд│йськ│ монахи.
Вони н│кого не бояться │ гол│руч або з простою палицею можуть протистояти
закутому в зал│зо во┐нов│. Старший брат криво посм│хнувся, видно, не пов│рив.
- Ти довго вивчав боротьбу?
- Я жив у печер│ в одного пропов│дника.
У нього я навчився. Тому й затримався на ц│лий р│к. Я волод│ю майже вс│ма
тими прийомами, що й в│н!
Знов скривився старший брат. Тод│ Хусейн
сказав:
- Покличте кого-небудь. Нехай вдягнеться
в панцир, як хрестоносець, │ нехай буде з мечем. Мен│ дайте палицю. ▓ я
вам покажу, на що я здатний.
- Ну що ж, зробимо!

Наказав привести во┐на, одягненого в
чужоземний обладунок. Небавом прийшов такий, з│ збро║ю хрестоносця. Старший
брат вишк│рив р│вн│ зуби з-п│д рудувато┐ бороди.
- Якщо ти збрехав... - а тод│ озбро║ному: