"Володимир Малик. Фiрман султана (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Трохи, - злегка вклонився князь Андрiй.
- Ти зна║ш, що твiй ата[29] - во║вода уруських вiйськ пiд Чигирином?
- Знаю.
- Ти завтра будеш вiльний, коли напишеш батьковi, щоб здав Чигирин...
Тобто дiстанеш волю пiсля того, як во║вода здасть мiсто!
- Я цього не напишу, великий вiзире.
- Я примушу тебе зробити це!
- Навiть аллах не примусить! Пробач менi великодушно, великий вiзире.
- Тодi ти вмреш лютою смертю!
- Умру. Всi ми смертнi.
Вiзир здивовано глянув на бранця. Юродивий чи фанатик?
У цей час вiдкинувся полог намету - ввiйшов ага. Вклонився.
- Великий вiзире, загiн спагi┐в захопив у полi козака-запорожця з
важливим листом вiд Урус-шайтана Сiрка.
- Про що лист?
- Запорожцi нiбито бажають служити нашому сонцесяйному султановi.
- Введи козака!.. Чекай-хто його захопив?
- Джаббар-ага i Гамiд-ага.
- Хай увiйдуть теж.
Ага плеснув у долонi - до намету аскери ввели Звенигору. Потiм зайшли
Гамiд i Джаббар-ага. Вклонилися вiзировi аж до землi.
Звенигора мав зв'язанi руки i привiтався до вiзира легким поклоном
голови.
- Чому посланець зв'язаний? - нахмурив брови вiзир. Джаббар-ага хотiв
вiдповiсти, але його випередив Гамiд. Це вiн наполiг, щоб козака було
зв'язано.
- Я не довiряю йому, великий i преславний вiзире. Це мiй колишнiй раб,
невiльник, який пiдняв повстання, спалив мiй ма║ток, а потiм утiк. Я прошу
вас, великий повелителю правовiрних, пiзнiше вiддати його менi, щоб я мiг
вчинити над ним справедливий суд, - сказав Гамiд i ще раз низько
вклонився.
Кара Мустафа вислухав його неуважно."
- Де лист?
Джаббар-ага подав бiлий сувiй.
- Але хто ж менi прочита║ його? Покличте драгомана!
- Я прочитаю, - виступив наперед Звенигора.
- О, ти розумi║ш по-турецькому?
- Так, великий вiзире.
- Розв'яжiть йому руки!
Блиснув ятаган аги - i мотузок упав додолу.
- Читай! - наказав Кара Мустафа.
Звенигора взяв папiр. На мить зам'явся, напружено думаючи, що робити.
Дослiвно перекласти листа чи продовжувати обманювати i вiзира, як обманув
Гамiда i Джаббара-агу? Якщо зробити перше, то, напевне, зразу позбудешся
голови, зате .вразиш вiзира в найболючiше мiсце звiсткою про падiння
Кизи-Кермена i розгром турецько┐ флотилi┐... Якщо ж зробити друге, то
вiдтягнеш страту на якусь годину, поки прийде драгоман i перекладе листа
правильно... А потiм?.. А потiм-однаково смерть!.. Е-е, чи пан, чи пропав
- читай, Арсене!
Вiн розправив аркуш i почав читати, слiдкуючи за виразом обличчя