"Володимир Малик. Фiрман султана (Укр.)" - читать интересную книгу автора

умiв...
Дiвчина не дала козаковi закiнчити думку:
- Який би умiв стрiляти, хочеш ти сказати?.. Батьку, скажи йому! -
звернулась вона до во║води.
Младен розвiв руками. Несподiване бажання дочки сповнило його серце
гордiстю: вiн раптом побачив у ┐┐ характерi те, чого бажав сво┐м дiтям,
коли вони народжувалися, - смiливiсть, рiшучiсть, вiрнiсть батькiвщинi i
готовнiсть покласти сво║ життя за не┐. Але вiдпустити ┐┐ на таку
ризиковану справу?
Вiн завагався.
- Так, Златка навчилася добре стрiляти, - промовив перегодя. - I на
конях ┐здити... Але ж чи зможеш ти, - звернувся до не┐, - проявити
витримку i силу духу в тiй небезпечнiй обстановцi, яка може скластися в
ханi Абдi-аги?
- Витримку i силу духу якраз i можна проявити в складнiй обстановцi.
Тут втрутився Драган:
- Я гадаю, - сказав вiн, - Златка якраз може нам бути корисна бiльше,
нiж будь-хто iнший. Вона прекрасно зна║ турецьку мову, - вже одно це
багато важить. Крiм того, може скластися так, що нам доведеться
використати ┐┐ як приманку для Гамiда.
Дiвчина з вдячнiстю глянула на молодого гайдутина. Але Звенигора був
незадоволений словами свого друга i хотiв рiзко заперечити йому. Однак
во║вода припинив ┐хню суперечку.
- Я згоден, - промовив вiн. - Дочка во║води ма║ право i повинна
наражати себе на небезпеку нарiвнi з iншими... Тепер, другарi, обмiрку║мо
все якнайкраще - i в путь!..



3

Iз-за Родопiв подув теплий вiтер, i снiг враз посiрiв, узявся водою. По
вулицях Слiвена задзюрчали гомiнкi струмки.
Бiля хану Абдi-аги зупинилися три вершники. Судячи по одягу, це були
два спагi┐вськi аги i молоденький аскер-джура. Прив'язавши коней до
конов'язi, вони попростували до дверей.
У ханi було напiвтемне i пусто, якщо не рахувати чотирьох спагi┐в, якi
пiсля ситого обiду дрiмали в кутках за сво┐м столом, та самого кафеджi[12]
Абдi-агу. Побачивши нових, незнайомих вiдвiдувачiв, кафеджi склав перед
довгою сивою бородою руки на знак привiту i досить прудко кинувся
назустрiч гостям.
- Салям, правовiрнi! Мiй дiм до ваших послуг.
Незважаючи на те, що в мiстi стояло багато вiйська, прибутки хану були
мiзернi, й Абдi-ага був радий кожнiй новiй людинi, яка переступала його
порiг з курушем у кишенi.
- Нiчлiг i обiд на трьох, - промовив один з новоприбулих, кинувши на
стiл золоту монету.
Абдi-ага низько вклонився високому красивому спахi┐, який з такою
легкiстю розкида║ться золотими динарами, нiби вiн був iспанський iнфант.
- Все буде до ваших послуг, високошановний ага.