"Володимир Малик. Фiрман султана (Укр.)" - читать интересную книгу автора - Спасибi. Милостi прошу, ясновельможний гетьмане. Сiдай, будь гостем!
Гетьман важко опустився на канапу. - Не гостювати я при┐хав, князю... Доведеться знову воювати. Сiрко прислав депутацiю. Запорожцi привезли дуже важливий лист султана: турки знову iдуть здобувати Чигирин!... - Ми це передбачали. - А тепер зна║мо достеменно. Князь Голiцин наполягав, щоб ми двинули вiйсько пiд Ки┐в. Вiн вважав, що саме туди турки на цей раз скерують свiй головний удар... - Але ми, пане Iване, виявилися далекогляднiшими. - Так, Чигирин - це ключ вiд Укра┐ни. Передусiм вiд Правобережно┐. I ми добре зробили, що вiдбудували мiськi вали, змiцнили залогу. Тепер у замку сорок п'ять гармат, достатньо пороху та ядер, а також iнших припасiв. Сьогоднi я наказав вiдправити з Великих Сорочинцiв валку селiтри. З Миргорода, Лубен i Полтави женуть гурти скоту, везуть пшоно, борошно, солонину... Переправи через Днiпро в наших руках. Ми завжди зможемо пiдкинути пiдкрiплення обложеним. I людей ми цього року матимемо бiльше, нiж торiк. Зi мною - п'ятдесят тисяч козакiв! - Мене сповiстили, що сюди йде князь Булат з калмиками i донськими козаками. Тодi людей государевих буде зверх сiмдесяти тисяч. А з козаками - сто двадцять... - Гадаю, треба притягти пiд Чигирин i запорожцiв. Сiрко, залишивши в Сiчi залогу, приведе десять тисяч умiлих у нападi й оборонi во┐нiв. Якщо турки матимуть навiть двiстi тисяч, то й тодi ми з божою допомогою можемо успiшно протистояти ┐м! захопить якомога бiльше козирiв... - Один з них - у наших руках i чека║ дозволу зайти до намету, князю. - Запорожцi? - Так. Ромодановський плеснув у долонi. Зайшов старшина. - Введiть гiнця iз Запорожжя, - сказав Самойлович. До намету ввiйшов Звенигора. Вклонився. - Чолом, князю! Чолом, ясновельможний гетьмане! - Покажи, козаче, султанського листа бояриновi! Прочитай! - наказав гетьман. Звенигора вийняв фiрман. Переклав. Ромодановський уважно вислухав. Потiм схопився, обняв козака. - Спасибi, молодче! - До гетьмана: - Надзвичайна удача! Я накажу негайно вiдiслати цей лист царевi... Що ми з нього дiзналися? По-перше, нашi торiшнi добрi знайомi Iбрагiм-паша i хан Селiм-Гiрей усунутi з сво┐х високих посад i засланi на острiв Родос. По-друге, великим вiзиром назначений Асан Мустафа, якого прозивають Кара Мустафою. Це розумний i жорстокий во┐н. Звичайно, вiн не захоче зазнати долi Iбрагiма-пашi i докладе всiх зусиль, щоб домогтися перемоги. Трет║. Як i торiк, турки iдуть пiд Чигирин. Для нас це дуже важливо. Якщо ми до цього часу вагалися i не знали, де зосереджувати сили, то тепер, завдяки цiй звiстцi, картина прояснилася, i ми будемо дiяти напевне. Але порiвняно з минулим роком розширюються загальнi цiлi вiйни. Султан не задовольня║ться вже тiльки Чигирином, а хоче захопити Ки┐в i навiть Лiвобережну Укра┐ну. Однак |
|
|