"Юрий Мушкетик. Обвал (Укр.)" - читать интересную книгу авторау самому життi. Думка тривiальна, але, на жаль, справедлива.
Обидвi жiночки теж iз цiкавiстю слухали спортивнi новини. Потому вони пили чай (ми з Едиком вiдмовилися), а тодi шепотiлися у сво║му кутку. Обидвi - гарнi собою, одного вiку, одна крупнiша, тiлистiша; такi собi двi лисички, двi подруги й, напевне ж, пройди, було видно по очах - лукавих, розжоханих iнтимними та║мницями. Я уявив, як вони стрiляють ними десь у барi, на пляжi, якi саме та║мницi вiдкривають одна однiй, i посмiхнувся. I не мiг вiдгадати, хто вони й чого ┐дуть до столицi, а зав'язувати дорожню розмову не хотiлося. З якогось часу я помiтив, що не люблю дорожнiх знайомств, хоч, пам'ятаю, колись кидався па першу-лiпшу, звернену до мене в по┐здi, фразу, як мисливський пес на хазяйський поклик "апорт". Тодi я ще чогось сподiвався вiд таких знайомств i вiд мандрiвок. Жiночки почали лаштуватися спати, вони не просили нас помiнятися мiсцями, розправили простирадла на верхнiх полицях, i тодi Едик швидко пiдхопився, запитав, чи не заперечують вони, якщо вiн ляже зверху. Легко обiперся об полицi, кинув угору сво║ молоде тiло. Я визнав його приклад гiдним наслiдування - тiльки брався вгору по двох вмонтованих збоку приступках. I знову ми переглянулися з Едиком i залишилися вдоволенi один одним. Потiм обговорювали спортивнi новини, робили прогнози на гру нашо┐ збiрно┐ по футболу в свiтовому чемпiонатi. Ми не говорили про екзамени, переговорено досить, та й там, на мiсцi, цих розмов по уникнути. В купе було душно, страшенно душно, вентиляцiя чи не була увiмкнена, чи не працювала. Едик нагнувся й дiстав зi столика пляшку з водою, вiн пив просто з горлечка, запитуючим лiвим (праве закрите пляшкою) оком, чи залишити менi, я кивнув, щоб пив усю, але вiн одiрвав од рота пляшку й передав менi. газету. Я, зда║ться, у його вiцi газет не читав. - Тату, - покликав Едик. - Гов, - так простецьки, трохи пародiйне вiдгукуюся я на його поклик, коли ми обо║ у доброму настро┐. - Послухай, що пишуть про наш пивзавод: "Перевiркою встановлено, що в усiх пляшках присутнi стороннi рiдини. Кiлькiсть стороннiх домiшок - 100 %. З колективом пiдпри║мства проведено виховну роботу". Ми обо║ регочемо. Смiються i жiнки внизу, вони теж чули, що прочитав Едик. Едик часто зачиту║ менi подiбнi журналiстськi перлини, у нього якась особлива здатнiсть вiдшукувати ┐х. Та й, признатися, я всiх отих статей не читаю. Едик закинув газету в сiтку, прикрiплену над полицею, лiг на правий бiк i заснув. Жiнки внизу, очевидно, теж потомилися вiд сво┐х та║мниць, уже передивлялися ┐х на екранах снiв. Я вимкнув свiтло i враз провалився на дно глибоченно┐ криницi. Я знав, що не засну, й не намагався неволити себе. В по┐здах я не сплю майже нiколи. По┐зд летiв через наповнену прохолодою нiч, погойдувався, хилитався на стрiлках вагон, плямами свiтла в заштореному вiкнi мелькали станцi┐. I думки мо┐ пролiтали, вихопленi з пiтьми прожитих рокiв, i я чомусь не мiг зосередитися на жоднiй з них. "До┐демо, до┐демо, до┐демо", - стукотiли колеса; "екзамени, екзамени, екзамени", - вiдбивали вони свiй ритм; "всегаразд, всегаразд, всегаразд". Стукiт колiс можна трансформувати в яке хочеш слово чи й слова. На сусiднiй полицi тихо спав Един. У цю мить я почував таку з ним |
|
|