"Евгений Наумов. Чарiвна круговерть (Укр.)" - читать интересную книгу авторахлопчик. - I до магазину на ньому їздить, i в кiно, i навiть у
лазню... Якось у спальню приволiк бруднющого-пребруднющого. Вiдтодi мама звелiла йому тримати велосипед у пiд'їздi. Ось такий вiн, Петрик-велосипедист! - Ай-ай-ай, - похитав головою Рукастик-Смугастик. - Це негарно. Таким маленьким не дозволяється їздити на велосипедi по вулицях. - А вiн - по тротуарах! - Ще гiрше. Тротуарами велосипедистам взагалi заборонено їздити. - Справдi? А Петрик-велосипедист про це не знає... Я йому ось скажу! - Обов'язково. В якому будинку вiн живе? - Ось у тому. Зелений триповерховий на тому боцi вулицi... - Е-ех, на тому боцi! Переходити туди небезпечно... - Вiн обернувся до Малька-Ванька: - Ти, звичайно, вмiєш їздити на велосипедi? - Нi-i, - заперечливо похитав головою хлопчик. - Менi мама не хоче його купувати - каже, що я неслухняний i правил вуличного руху не знаю. Обiцяє купити, коли я добре поводитимуся. Тiльки, мовляв, це не скоро буде... - закiнчив Малько-Ванько зовсiм тихо i похнюпився. - Правильно твоя мама каже, - схвально мовив Рукастик-Смугастик. - На велосипедi теж треба дотримуватися правил вуличного руху. Але дуже шкода, що ви не вмiєте їздити на велосипедi. - Як це не вмiємо? - образилася Варя. - А ось я вмiю! - Справдi? Тодi - ура! - Ура! - шепотом пiдхопили друзi, хоча до пуття ще не розумiли, А той поквапливо продовжував: - Треба перебiгти вулицю оцим переходом i взяти в пiд'їздi Петрикiв велосипед. Варя сяде на нього й помчить через Похмурий тунель прямо до Триколiрного замку. - А якщо в тунелi машини? - Очi у Варi зробилися великими. - Вони тебе не чiпатимуть. За умови, - пiдняв палець Рукастик-Смугастик, - що ти їхатимеш тiльки по зачарованiй дорiжцi. - Якiй, якiй дорiжцi? - Велосипеднiй. Ця дорiжка позначена бiлою смугою, ти вiдразу її побачиш. А машин не бiйся - жодна не посмiє тебе скривдити. Ти вправно їздиш на велосипедi? - раптом стурбовано запитав вiн. - Вправно! - А скiльки разiв падала, я бачив! - встряв у розмову Малько-Ванько. Вiн тупцював i шморгав носом. - Це я випадково! - стрiпнула кiсками Варя. - Постарайся у тунелi не впасти, - серйозно мовив Рукастик-Смугастик. - Iнакше... ти розумiєш? - Так, - кивнула вона головою. - Iнакше я не врятую бабусi. - I мами, i тата... Нiкого не врятуєш! Коли виїдеш з Похмурого тунелю, побачиш Триколiрний замок. Пiд'їдеш до ворiт i тричi свиснеш у цей чародiйний свистунець. Ось, тримай! Вiн урочисто передав їй маленький бiлий свисток на тоненькому срiбному ланцюжку. Варя покрутила його в руках, i щось яскраво заблищало. |
|
|