"Евгений Наумов. Чарiвна круговерть (Укр.)" - читать интересную книгу автора"блимавками", що Варя повiрила.
- Гаразд, - зважилася вона. - Але як ти менi допоможеш? - А я покажу, як пройти до замку! - зрадiв той. - Тiльки ти нiкому не кажи, бо менi таке буде... - Заспокойся, - всмiхнулася Варя. - Я нiкому не скажу. - Тодi слухай, - Жучок притишив голос i боязко подивився на машини, що з'юрмилися на перехрестi. - До замку можна пройти тiльки по "зебрi". - По якiй "зебрi"? - Онде бачиш, поперек вулицi бiлими смужками намальована дорiжка. Це i є "зебра". Кажуть, такий кiнь є - весь у смугах, та менi не довелося його бачити. I взагалi я коней не бачив, бо в мiстi їх немає, - додав вiн. - А я бачила, - всмiхнулася Варя. - I коней, i зебр. Щоправда, по телевiзору... Вона знову подивилася на дорiжку-"зебру". - Але ж он машини їдуть i через "зебру"... - Це не має значення. Як тiльки на "зебру" ступне пiшохiд, усi автомобiлi вiдразу ж зупиняються. - Чому? - А тому, що вона теж зачарована. I "Острiвець безпеки", на якому залишились твої друзi, i велосипедна дорiжка, i тротуари - все це заборонене для нас, машин. Якщо хтось не послухається i порушить заборону, то можуть колеса повiдпадати... - Оце так заборона! - похитала головою Варя. Машини насторожено загурчали й зсунулися ще щiльнiше. Дiвчинка рiшуче ступнула на смугасту дорiжку. Всерединi в неї все завмерло. - "Зебра"! Вона йде по "зебрi"! - зойкнув хтось злякано. I машини кинулися у рiзнi боки. Варя повiльно перейшла вулицю. - Все! Ось тепер усе! - радiсно закричала вона, зняла з шиї маленький бiленький свистунець з променистими камiнцями й пiднесла його до вуст... Немов тисячi тисяч крихiтних срiбних дзвiночкiв розсипалися! Ворота здригнулись i повiльно вiдчинились. ДРУЖИНА ЗНАВЦЯ-МОРГУНЦЯ На подвiр'ї стрункими лавами стояли... ...ЗАГОНИ ВОЇНIВ! Синiх - з круглими та квадратними щитами. Жовтих - з круглими та трикутними щитами. Бiлих - з щитами в синiй та чорнiй рамках. Смугастих - чорно-бiлих. А перед ними... перед ними височiв незвичайний богатир з дванадцятьма очима! - Знавець-Моргунець! - прохрипiв хтось у натовпi машин. Знавець-Моргунець махнув рукою у бiлiй рукавичцi й громовим |
|
|