"Евгений Наумов. Чарiвна круговерть (Укр.)" - читать интересную книгу автора

голосом скомандував:
- За-а-агони! На мiсцi кро-о-оком руш!
У ту ж мить воїни почали розмiрено крокувати на мiсцi:
- Раз-два! Раз-два!
Яскраво-червоним вогнем спалахнули верхнi очi ватажка. I всi
разом, вiдбиваючи такт, заспiвали:

Запалав червоний -
Руху заборона.
Все стоїть!

Та ось згасли червонi очi. Запалали середнi й залили все навколо
променями золотавого свiтла.

Попередив жовтий:
Будь напоготовi!
Через мить...

Згасли жовтi очi, й вiдразу ж чистим зеленим вогнем засяяли нижнi,
смарагдовi.

Ось зелений вогник
Рухатись дозволив.
Марш!

За знаком командира загони рушили з мiсця. Машини розсипалися
врiзнобiч i кинулись навтiкача.
- Раз-два! Раз-два!
Знавець-Моргунець приймав парад.
- Вiтаю вас, синьоокi Дружки-Кружки! - вигукнув вiн.
Перед ним проходив перший загiн воїнiв. Вони спiвали:

Вдень, вночi, у спеку й холод
Ми на вартi, ми довкола -
I на вулицях, в провулках,
На дорогах i завулках!

- Раз-два! Раз-два! - з'явився iнший загiн. Потiм ще iнший, потiм
ще... Нарештi з'явився загiн Рукастикiв-Смугастикiв. I всi схожi мiж
собою як двi краплi води.
- Вiрнi мої помiчники! - вигукнув Знавець-Моргунець. - Охоронцi
порядку! Добрi та уважнi Рукастики-Смугастики!
Загони проходили перед Знавцем-Моргунцем i прямували до ворiт.
Коли пройшли останнi лави дружинникiв, вулиця стала тихою i
безлюдною.
Варя схаменулась: час їхати назад до своїх друзiв!
Вона не гаючись знову стрибнула на сiдло велосипеда й покотила
слiдом за дружиною Знавця-Моргунця.
Коли б з нею був вiрний i кмiтливий Рукастик-Смугастик, то
застерiг би вiд прикрої помилки.