"Евгений Наумов. Чарiвна круговерть (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Автостопа.
Вибачився чемно, позадкував, а потiм об'їхав навколо нього й
питає:
- А чому ти такий витягнутий?
- Щоб далеко бачити, - вiдповiдає лагiдно Автостоп. Вiн теж зрадiв
малюковi.
- А що це там свiтиться нагорi, га? У твоєму оцi?
- Це свiтиться надiя моя зелена.
- Зелена! Зелена! - застрибав малюк. - Зовсiм як м'яка травичка на
лужку бiля нашого будинку.
I вiн помчав по майдану й вигукував:
- Сюди! Всi сюди! Подивiться, яке гарне свiтло я знайшов!
На його лемент збiглись автомобiлi з усього мiста. Та коли
побачили, що в єдинiй фарi Автостопа палає не страшне червоне свiтло,
а зовсiм iнше - променисто-зелене, невимовне зрадiли.
- Ой, як це чудово! - казали вони. - Зелене свiтло - то колiр
тiнистого гаю, рiвних лiсових галявин з м'якою шовковистою травою, яка
не псує шин. Це затишнi улоговини з прохолодними струмочками, де можна
напитися досхочу чистої джерельної водицi, яка не засмiтить радiатора.
Хай же це свiтло горить завжди, наш улюблений Автостопе, i нагадує нам
про тi приємнi хвилини, коли ми гуляли на околицi Круговертi.
I вони закружляли у танку навколо Автостопа, а той розчулився i не
знав, куди подiтися вiд радостi. А зелене свiтло розгорялося дедалi
яскравiше i яскравiше, поки не стало чисто смарагдовим. Тодi у всiх
вирвався вигук захоплення. Вони закружляли ще швидше i заспiвали:

Наш зелений,
наш зелений,
наш зелений Автобрат!
I вiднинi
прислухайтесь
до усiх його порад!

А за мiстом на смiтнику в цей час вовтузився Смiттєвоз. Вiн по
саму кабiну вивалявся в багнi i в розпал веселощiв з'явився на
головнiй площi. Вiн мчав щодуху й галасував:

Тра-та-та, тра-та-та,
Геть з дороги, дрiбнота!

Ось-ось очманiлий гультiпака врiжеться у танок... I раптом око
Автостопа спалахнуло пронизливим жовтим вогнем. Немов саме сонце
гнiвно подивилося з неба. Смiттєвоз тiльки жалiбно вискнув i рiзко
загальмував.
- Як ти посмiв з'явитися сюди в такому виглядi? - загримiв
Автостоп. - Менi соромно за тебе!
- Пробачте менi, - заскиглив Смiттєвоз. - Я бiльше нiколи-нiколи
не буду, тiльки не заслiплюйте мене...
- Гаразд, на перший раз я тобi вибачу, - мовив Автостоп. - їдь i
працюй. Добросовiсно збирай i вози смiття, наводь чистоту на вулицях.