"Владимир Григорьевич Рутковский. Бухтик з тихого затону (укр.) " - читать интересную книгу автора

- Вiн у нас дуже-дуже хоробрий, вiрно?
- Невже й ми будемо такими хоробрими, га?
- Ваш брат дурненький хвалько, а не смiливець, - вiдповiв їм Барбула. -
Тiльки-но вiн постраждав. I постраждав тому, що тiкав з моїх урокiв.
Поблизу вiд них ледь-ледь похитнулися водоростi i з'явилася хижа пащека
розбiйницi Зубатки. Жадiбнi очi злодiйки втупилися i вже не могли
вiдiрватися вiд черв'ячкiв, що борсалися на своїх гачках.
- Я вже вам казав, що люди понад усе люблять смакувати рибою, -
продовжував господар затону. Зубатку вiн не помiчав. - Але пiймати будь-кого
з вас не так вже й легко. Тому й зрозумiло, що люди змушенi вдаватися до
всiляких хитрощiв. Насадять, наприклад, на гострий металевий гачок щось
смачне i привабливе - i закидають його в рiчку. I всiлякi дурники, на кшталт
вашого братика, обов'язково ловляться на цю нехитру принаду... А тепер, коли
ми вже всi зiбралися, я вам дещо покажу...
Барбула вiдламав невеличкий корiнець вiд корча i штовхнув ним
черв'ячка. Той погойднувся i...

- Клює! - вигукнув Сергiйко. - Тягни!
Вiтько з усiх сил смикнув вудочку. Проте на гачковi, окрiм черв'ячка,
нiчого не було.
- I навiщо так репетувати... - незадоволено пробурчав Вiтько. - Треба
було зачекати, поки вона не проковтне наживку... Ех, така рибина була, така
рибина! Ледве вудочку з рук не вирвала.

Барбула втiшено посмiхнувся, дивлячись на розчароване обличчя
Капустiна.
- От бачите, - сказав вiн малькам пiсля того, коли гачок знову
опустився пiд воду. - Варто цьому черв'ячку хоч трiшки погойднутися - як
рибалка в ту ж мить висмикує його з води. Отже, коли вам надто вже
забагнеться поласувати ним, потрiбно дуже й дуже обережно вiдкушувати
принаду малесенькими шматочками... Ану, ти i ти, - господар затону вказав на
двох малькiв, - зробiть так, як я вас тiльки-но вчив.
Пiдштовхуючи один одного, мальки нерiшуче пiдпливли до риболовних
гачкiв i вiдкусили по крихiтному шматочку.
Гачки навiть не гойднулися. Замiсть того дуже захиталися водоростi за
Барбулиною спиною. Проте в ту хвилину загальна увага була прикута лише до
гачкiв.
- Молодцi. Добре, дуже добре, - похвалив Барбула перших смiливцiв. -
Отож, ви пересвiдчилися в тому, що з будь-якого становища можна знайти
вихiд. Треба лише дотримуватися необхiдної обережностi. Так-так, обережнiсть
передусiм! Повторiть, що я вам сказав.
- Обережнiсть - передусiм, - хором проспiвали мальки.
- Ще раз...
- Обережнiсть - передусiм!
- Гаразд, - сказав Барбула. - А тепер можете поласувати цими
черв'ячками.
I тут Зубатка не витримала.
- Нi, це моє! - заволала вона i кулею вилетiла iз водоростiв. - Моє!..

Вудлище раптом смикнуло з такою силою, що воно ледве не вилетiло з