"Улас Самчук. На тведiй землi (Укр.)" - читать интересную книгу автора

шкода - похiд початий, повороту нема, мусимо йти далi. кдине, що лишалося
- змiнити мiй статус парубка i в цьому шукати рятунку.
Бо ж треба, либонь, розумiти, що становище парубка у певнiй стадi┐ його
розквiту, вийнятково дразливе, його мiстерiйне - притягальна флю┐дальнiсть
може стати загрозою нормального курсу навiгацi┐ навiть дуже цнотливих
аргонавток, а стiни, за якими вiн перебува║ можуть перевтiлитись у стiни
зачарованого замку i стати мрiйливою привабою не лишень дiвчат i дiвчаток,
але й не в меншiй мiрi - жонам, жiнкам i жiночкам з досить загрозливою
перевагою цих останнiх.
За парубком звичайно полюють, намагаються залучити в тенета, обернути
його в знаряддя одруження... Ро┐ завжди вишукано - модних спiдниць,
галере┐ нiг, плечей, прикрашенi i неприкрашен! смiшки, обiцяючi погляди,
сконцентрованi атаки терору i облави.
У природi явищ не iсну║ бiльш досконалого по║днання хижацтва, естетики
й насолоди, як в одному примiрниковi вродливо┐ жiнки, коли вона викону║
свою мiсiю лiквiдацi┐ парубоцтва.
Тим бiльше, коли надходить мелянхолiйно - отруйлива осiнь з ┐┐
запоморочливою анархi║ю сентиментiв поржавiлого листя i партизанське -
пiдступних ночей. Хто може встояти перед таким Бродвеем нахабства i
драпiжних законiв цi║┐ тиранi┐.
Саме така осiнь наближалася, все отямлювалось пiсля лiтнього
запаморочення, магазини звiльнялись вiд позiхальних "розпродажiв", вулицi
запихалися автами, Йорки танцями, "Александри" оплесками, Одеони фiльмами.
I безмежно, як китайський тайфун, бушував барвистий чад неоново┐ реклями.
О, тi з'┐зди, конвенцi┐, конференцi┐, всi тi сходини, зустрiчi,
засiдання! I торнада балiв, i повенi твiста, i громи весiльних алилу┐в.
Кожного ранку ваша поштова скринька запихалася закликами, запрошеннями,
зразками пральних порошкiв i - праця-не-праця - ви не вилазили з
вечiрнього одягу, прощалися з вiдпочинком, а ┐хали, спiшили, засiдали,
танцювали.
Але цi║┐ епохально┐ осени, я можливо знайшов вихiд. Я ж маю, вибачте,
власний берлiг, як хитрий лис, я замiв за собою слiди, я почуваюся
ображеним, я напо║ний гiркотою цикути, я нарештi зрiкся свiтських спокус.
Я намiрився затверднути в певнiй формi, набути свiдоцтво одруження,
зайнятися збiльшенням населення кра┐ни i помноження ┐┐ податкiв.
До цього суворо вимiряного клiмату мого серця, був не менш суворо
допасований мiй господарський бюджет. Вiн був безоглядно пiдпорядкований
диктатурi конечностей, кожний цент мав точно визначене мiсце, нiякого
лiбералiзму не допускалося. I ║диного, чого я не мiг перемогти, це спокуса
музики. Я люблю цей солодкий гомiн, як iспанець бiй бикiв, а тому, не
дивлячись на всi мо┐ анахоретськi затi┐, я не мiг зректися настирливо┐
думки набути власний радiо - апарат. I не тiльки взагалi набути, а набути
добрий, найкращий без огляду на його цiну.
Така ось бачите категорична наглiсть, i в цьому напрямку я почав
негайну акцiю. Я вичитав в "Телеграм"-i, що фiрма "Юроп Редiо Саплай", при
вулицi Бей, мабуть збанкрутована, робить випродаж радiо апаратiв марки
"Фiлiпс", яку я знав ще з Европи i мав до не┐ довiр'я, за дуже провокуюче
зниженими цiнами. При найближчiй нагодi ┐ду на вулицю Бей, находжу
потрiбну фiрму, оглядаю апарати, вони менi справдi подобались, ┐х цiни
справдi доступнi, але керуючись вiдомою iстиною - сiм раз вiдмiр, а раз