"Улас Самчук. На тведiй землi (Укр.)" - читать интересную книгу автора

вiдрiж, вирiшаю оглянути також i iншi цього роду об'║кти, щоб мати повнiше
уявлення про дiйсну суть справи. I випадково, при вулицi Батерст, недалеко
схрещення Дандес, натрапляю на невеличку, мабуть, нововiдкриту крамничку з
симфонiчною назвою "Батерст Редiо енд Телевiжен ЛТД", деякi зовнiшнi
ознаки яко┐ дискретно вказували, що ┐┐ власником мiг бути хтось з мо┐х
новоприбулих ланцiв. Я не помилився. п┐ власником був не лишень
новоприбулий, але й мiй земляк i навiть знайомий, дуже симпатичний
рудоголовий добродiй на прiзвище Коваленко, з яким ми iнколи зустрiчалися,
який мав не тiльки цю мiнiятюрну торгiвлю найблагороднiшими винаходами
електронне - музично┐ технiки, а також майстерню для ┐х направи.
Ми дуже радо привiталися, а до того, коли вiн довiдався, що я не
прийшов збирати на нiяку благородну цiль пожертви, а лишень купити один з
його дорогоцiнних апаратiв, ми стали цiлком друзями. Великого вибору не
було. Не дивлячись на виключно музичну вивiску, на складi значилось: два
холодильники "Леонард", три газовi печi "Полей", двi електричнi печi
"Дженерал електрик" i один ║диний радiо - апарат якраз тi║┐ марки
"Фiлiпса", який провокативно займав центральне мiсце головно┐ вiтрини i
належав до "духозапираючо┐ краси стилю, довiрливого достосування до кожно┐
хатньо┐ обстановки, з надзвичайно багатою гамою звуко - тонiв", як
говорилося в газетнiй реклямi. Що ж до апаратiв телевiзi┐, то ┐х покищо не
було, але завжди можна було набути в iншому мiсцi за посередництвом мого
благородного земляка.
Я заявив, що керуючись гаслом "свiй до свого по сво║", я маю добрий
намiр позбавити його цього одинокого "Фiлiпса", якщо вiн матиме не менше
добрий намiр... I показав йому випродажнi цiни "Юроп редiо"... На що мiй
земляк вiдповiв, що це цiни дефiцитнi, можливо та фiрма набула свiй товар
з якогось погорiлого складу, що його апарат значно дорожчий, але... в
кожному разi, не бажаючи випустити з голими руками свого "першого
клi║нта", вiн погоджу║ться "нiчого не заробити" i вже завтра доставити
товар до мого дому. А був це великий, з патефоном на три скалi, з
короткими хвилями суперсонiк, яким я можу слухати навiть Европу.
Це була грандiозна комерцiйна трансакцiя, яка так успiшно започаткувала
стабiлiзацiю мого домашнього устаткування предметами першорядно┐ вартости.
Не всi можливо вiдповiдно мене зрозумiють, але бува║ i так, коли вартостi
треба розумiти релятивне з рiзних точок погляду, а один мудрець до цього
додав, що за новою математикою, 2 i 2 може творити 22. Зрозумiло, що нова
математика дуже пасу║ для iнтерпретацi┐ ново┐ економiки. Для мене ця
заплутана фiлософська фраза аж надто зрозумiла i проста.
Як було домовлено, вже другого дня, мiй новонабутий суперсонiк стояв у
мо┐й головнiй кiмнатi на почесному мiсцi, вiд чого ця кiмната засяяла
радiстю i помолодшала принаймнi на два десятки рокiв, а увечорi того ж
дня, вона вже була по вiнця заповнена симфонiчною оркестром мiста Ню Иорку
пiд диригентурою самого Артура Тосканiнi, яка з такою прецизнiстю
виконувала мою улюблену "Недокiнчену симфонiю", що менi дослiвно розтавало
в грудях серце i при тому я не мiг вистарчально надякуватись тим добрим
первомайс-трам, якi змайстрували таку просту на вигляд скриньку, яка
уможливлю║ менi ловити з повiтря не тiльки кисень i водень, а також
Шуберта.
Мартi моя музикальна пригода, розумi║ться, не подобалась, я мiг купити
щось таке за двадцять долярiв i слухати ту саму музику, по друге, коли