"Володимир Винниченко. Чорна пантера i бiлий медвiдь (укр.)" - читать интересную книгу автора

Ганна Семенiвна. Сину! Ну, хiба ж таки можна бути таким? Ну, нехай
собi там малю║ш, але ж де ж таки видано, щоб рiдну дитину зневажати через
те, що... мистецтво... Мистецтво, сину, не дасть тобi того, що жива
людина.
Рита. Корнiю. Говори: прода║ш?

Корнiй глибоко зiтха║. Мовчить. Тихо робить рукою дитинi забавку.

Рита. Корнiю!..
Корнiй (знову зiтха║. Ста║ на колiна перед дитиною й з любов'ю
дивиться на не┐). Не знаю... Пiдожди трохи.
Рита. Не можна ждати. Сьогоднi ж треба...

Стук у дверi, i зараз же входить Снiжинка. Немов схаменувшись, у
порога зупиня║ться.

Снiжинка. Ах, вибачайте, я думала...
Рита (раптом дико й люто схопившись, робить рух. неначе збира║тьс
стрибнути на не┐. Рiзко). Вам чого?

Корнiй вста║ й озира║ться.

Снiжинка (здивовано посмiха║ться). Що з вами? Ви, дiйсно, як пантера,
готовi кинутись на мене. Я прийшла на хвилинку спитати: чи Бiлий Медвiдь
ви┐жджа║, бо тодi атель║ хоче взяти Клара. Але я бачу... (З посмiшкою
поверта║ться йти).
Корнiй. Мо║ атель║?
Рита. Клара може брати. Ми ┐демо.
Корнiй (здивовано). От ма║ш! Мо║ атель║... З яко┐ речi? От ║сть!
Рита. Ти ж не будеш лишати його за собою.
Корнiй. А, Боже... (Кудовчить волосся). Та хiба... Та я не знаю, чи
ми по┐демо ще. Я не знаю. От! (До Снiжинки). Хай Клара не сподiва║ться.
Снiжинка. А я вже думала...
Рита. Клара може сподiватись. Так i скажiть ┐й.
Корнiй. А, Рито, так же не можна... Атель║ мо║, я в ньому роблю... А,
ма║ш... Чи по┐ду, чи нi, а атель║... (До Снiжинки). Хай шука║ iнше. От
║сть...
Рита (чiтко i глухо). Так?
Корнiй. Безумовно... Що ти за мене, справдi, той... Я сам знаю... Я
за тебе не рiшаю...
Снiжинка. Так я й скажу. (З посмiшкою грацiозно вислиза║ з кiмнати).
Рита. Так, значить, ти не прода║ш картини?! Корпiю! Гляди! Прода║ш чи
нi?
Корнiй. Рито... Не можна ж так зразу.
Рита. Нi, тiльки зразу! Нi?.. Нi?.. (Дрижить вся). Добре... (Кладе
дитину на канапу). Вiзьмiть, мамо, Лесика. (До Корпiя). Чудесно. Тобi,
розумi║ться, бiльше хотiлося б з цi║ю проституткою...
Корнiй (скривившись). Рито, Рито...
Рита. А що? Нi? Всякiй проститутцi сiм'я гидка... Ну, добре!..
(Бiжить до стiни, здiйма║ пальто, капелюх, одяга║ться). Тебе душить сiм'я?