"Остап Вишня. Мисливськi ycmiшки (збiрка) (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Дорогi, мабуть, тепер качки?
Ви на це не звертайте уваги й берiться зразу ж готувати янтаревий суп
iз дико┐ качки...
Найперше й найголовнiше - обскубти качку.
Робити це краще в себе в кабiнетi. Щоб не заважало вам уже вискубане
пiр'я, одчинiть вiкна й дверi, щоб вiтерець був: ви скубнули, вiтерець
пiдхопить, i пiр'я вам не заважа║... I качка обскубана, i кабiнет -
перина...
Обскубли, тодi вже до мами, чи до дружини, чи до сестри, хто на кого
багатший:
- Уже обскуб! Мамо, зварiть супу!
Дуже це смачно у мамiв виходить.
Коли дружина чи мама, охнувши, кине вам:
- Та це ж курка, а не качка! - ви авторитетно заявiть:
- Це - качка. Тепер усi такi качки пiшли. Яровизованi...
- А чому в не┐ горло перерiзане?
- Чому? Чому? Все вам так ото цiкаво знати. Летiла, побачила, що
нацiляюсь, виходу не було, взяла й... зарiзалась. Що ж тут дивного?!
Варiть уже, прошу вас!
Залиша║ться, отже, останн║: ┐сти суп.
- Як його ┐сти? Ложкою!
Попо┐вши, лягайте на канапу й читайте "Записки охотника" Iвана
Сергiйовича Турген║ва. Прекрасна книжка!
1945


ЛИСИЦЯ
Лисiцю найвигiднiше полювати взимку, коли земля натягне на себе
бiлу-бiлу та пухку-пухку ковдру i задрiма║ зимовим спокiйним сном.
Тодi шкурка в лисицi робиться густа-густа та лискуча, та пухната, а, як
вiдомо, лисицю полю║мо виключно через ┐┐ знамените хутро, що ма║ наукову
назву - горжетка.
Лисицi водяться у нас в Радянському Союзi геть-чисто на всенькiй його
територi┐ - i на ланах, i на болотах, i в лiсах та перелiсках.
За весь час нашого свiдомого полювання нам доводилося бачити лисиць по
всiх вищесказаних мiсцях i на всiх тих мiсцях в них стрiляти.
Збира║тесь ви, значить, на лисиць.
З цього приводу ви говорите вдома:
- На лисиць по┐ду! У Срiблянському ярку, казав Посип Явдокимович, два
виводки. По┐ду, - чотпри-п'ять лисичок тарарахну - от воно: тобi горжетка.
Це, як чотири! А як п'ять - то й менi горжетка.
Полювати лисиць, - одягатись треба дуже тепло, бо зима, доводиться
стояти на гону довгенько, - лисиця йде великим колом, доки собаки ┐┐ тим
колом обженуть, - замеознути можна.
Треба вам знати, що звiр, - коли його пiднiмуть i поженуть гончаки, -
робить коло: i за║ць, i лисиця, i вовк.
Кожний iз них; зробивши коло, поверта║ться до того мiсця, звiдки його
пiднято, - отже, ваша задача не бiгтн разом iз собаками за зайцем чи за
лисицею, чи за вовком, а стояти на мiсцi й чекати, коли вiн, оббiгши коло,
повернеться до свого лiгва.