"Оксана Забужко. Дiвчатка" - читать интересную книгу автора



***

Хтось повсякчас проживає за тебе твоє життя - одну з його можливих,
нiколи тобою не здiйснених версiй. Всi почуття, що по-справжньому в'яжуть
нас з iншими, вiд любови до заздрости, походять вiд цiєї потаємної туги за
iншими життями - iнстинктивно вгаданими, розпiзнаними нашими життями, яких
ми, одначе, нiколи, нiколи не будемо мати .
I хтось нас боронить, хтось ослоняє собою - проживаючи їх за нас спимо
без кошмарiв.


***

Звичайно, казала Дарчина мама, в усьому винуватi батьки: тiльки глянути
на ту матiнку, одразу все ясно. Кажучи це, вона стригла нiгтi - з рiзким,
ляскучим звуком: як завжди, кравецькими ножицями - манiкюрних у них в домi
не водилося. В голосi їй стояло, мов пам'ятник, - слупом - торжество матерi,
котру, з якого боку не глянь, нема в чому звинуватити. I ще щось поза тим,
що вже тодi змусило Дарку нагороїжитися, хоча й мовчки, в собi: безлика й
безособова, завважки в усi десять атмосфер океанського дна, вiдвiчна правота
роду - супроти виламаної з його регул одиницi, моторошна штука.


***

Найсильнiше своє пережиття Дарчина мама мала так само в тринадцять
рокiв. Вона стояла з санчатами на горбi, розпашiла й захекана, чекаючи своєї
черги з'їжджати, - i раптом побачила, як тече з-пiд нiг у долину вснiжений
схил у бузкових тiнях од дерев: проти сонця снiг ряхтiв мiрiадами iскор, i
кожна з них всерединi себе була планетою. Планети горiли, мiнились i, як
сказав поет, котрого дiвчинка ще не вчила в школi, бо була замала, -
акордились.
Дiвчинка дивилась, а блиск наростав - до ледь чутного, тонкого
крижаного передзвону у вухах. Дiвчинка не знала, що цей звук древнi колись
називали музикою сфер. Що це i є - голос безмежжя. Вона знала тiльки, що
мусить зараз же одвести погляд - iнакше станеться щось страшне й
безповоротне, iнакше все, кiнець, здурiю! - чорна блискавка кресонула в
головi, позначаючи межу: назад, назад!...
I вона одвела погляд.
Потiм у неї все було гаразд: замiжжя, i злиднi, i дiти, й хвороби, i
нелюба праця, й маленькi радощi - наприклад, нова квартира або купiвля
шкiряного пальта. Правда, шкiра трапилася свиняча, зате дуже доброї вичинки.
Могло бути й гiрше. I то набагато.


***

Зрештою, думає Дарка, водночас зосереджено перебираючи розвiшанi в шафi