"Оксана Забужко. Let my people go" - читать интересную книгу автора

заходу, пiвночi й пiвдня країни. Кав'ярнi безкоштовно напувають кавою й
чаєм, ресторани доставляють тим, хто живе в наметах, безкоштовнi гарячi
обiди, спортзали й сауни безкоштовно надали їм свої душовi. Поруч iз тим,
чим займається штаб опозицiї (тепер частiше званої "Комiтетом нацiонального
порятунку"), народ України давно вiдкрив свiй власний "другий фронт". У
певному сенсi це вже i є "партизанська армiя" - мирна, однак непереможна.
Спецназ, що стоїть у кордонах довкруг урядових i президентських
адмiнiстративних будiвель, цiлий тиждень вдячно приймав вiд демонстрантiв
квiти, каву та бутерброди - та нишком бойкотував накази прокласти
президентовi Кучмi й прем'єр-мiнiстровi Януковичу шлях до будiвель через
людський здвиг.
Не спрацював i план властей спровокувати сутички мiж двома буцiмто
"ворожими таборами", що мали представляти країну "розколотою надвоє": "схiд
за Януковича" проти "заходу за Ющенка", - хоч скiльки зусиль було докладено
в ходi багатомiсячної брутальної кампанiї Януковича, аби викликати в
суспiльствi таке протистояння. Тисячi дезорiєнтованих "прибiчникiв
Януковича", навербованих у злиденних регiонах пiвдня й сходу за плату вiд ЗО
до 250 американських доларiв (шаленi грошi для вбогого шахтаря колись
керованого паном Януковичем Донбасу, цього трагiчного "концтабору
України"!), доставленi спецiальними транспортами до Києва пiд наглядом
мiсцевих дозорцiв, попросту розчинились у безкрайому "помаранчевому морi", -
де їх тепло привiтали, нагодували-обiгрiли й просвiтили Щодо того, що
дiється в країнi. У вислiдi, пiсля одного-двох днiв на вулицях Києва
ошелешенi "найманцi" почали поступово обертатися на "дезертирiв" та
долучатись до лав демонстрантiв. (Iншу категорiю спiшно доставлених до Києва
"прибiчникiв Януковича" склали кримiнальнi та соцiальне деградованi
елементи, - цi, одначе, поставились до цiлої виправи насамперед як до
виїзної пиятики i для серйозних провокацiй так само виявились негодящi.)
Майдан, таким чином, показав, що здатен захистити себе сам - i то нiчим
iншим, як усього лиш усмiшками й квiтами. 1 вiн продовжує вiрити, що в такий
самий спосiб зможе захистити й зневажену конституцiю країни. "Любов
переможе" - такий напис можна часто бачити на мурах i на автомобiлях. Кожний
ранок тут починається з молитви, - службу правлять на сценi просто неба
священики, що представляють рiзнi українськi церкви. Сотнi тисяч людей
моляться, щоб Бог дарував Українi свободу. Шестеро провiдних християнських
лiдерiв України надiслали президентовi Кучмi петицiю з проханням "виявити
пошану до зневажених прав українського народу". Втiм, оскiльки для
пострадянської елiти це мова цiлковито iноземна, то я дуже сподiваюся, що
Бог усе-таки вiдповiсть першим.
Атож, усе дуже просто: Майдан - це народ. Гравець, якого нi Кучма, нi
Янукович нiколи не розглядали всерйоз. А ще менше - пан Путiн, основна
пiдтримка й опора цих двох у цiлiй справi органiзацiї антиконституцiйного
перевороту пiд машкарою президентських виборiв. Це проблема всiх
авторитарних правителiв: втрачаючи контакт зi своїм народом, вони нiколи
насправдi не знають, ким правлять. У їхньому уявленнi народ - це мiльйони
пiдлеглих, котрими легко манiпулювати за допомогою практично необмежених
ресурсiв держави, за технологiями, свого часу описаними ще Орвелом у "1984".
Єдина рiзниця - те, що в минулому сторiччi називали тоталiтаризмом,
сьогоднi, схоже, отримало елегантнiший псевдонiм - "керована демократiя".
У Росiї це, з усього судячи, спрацьовує. Але жоден iз ретельно