"Оксана Забужко. Let my people go" - читать интересную книгу автора

iнтелiгенцiєю - де її листи до нас у цi днi?
Атож, сердечне спасибi Юрiєвi Шевчуку, який приїхав i заспiвав на
Майданi, спасибi московським хлопцям, якi стояли там iз росiйським
триколором, i багатьом-багатьом росiянам, якi писали й телефонували до Києва
з тим самим, iз чим звертався до нас у цi тижнi весь свiт: тримайтеся, ми з
вами! Але росiйськi письменники, iнтелектуали, режисери, актори - чому ми їх
не чуємо? Невже хамськi вигуки росiйської гастрольної попси та ще знудженi
личка пацанят iз "Фабрики звьозд", привезених у Київ для масовки на
безглузду й провальну "альтернативну" акцiю, - "от i все, що залишиться
нам", як спiвав на Майданi Ю. Шевчук?
Запитання: Єлєна Марiнiчева

У ПОШУКАХ НАРАТИВУ


IНТЕРВ'Ю УНIАН
2 лютого 2005 р.

Що, на Вашу думку, спричинило Помаранчеву революцiю?
На глибинному рiвнi - цивiлiзацiйний розрив мiж народом i владою:
упродовж 13 рокiв український народ еволюцiонував (з'явився середнiй клас,
зачатки громадянського суспiльства, зросла масова полiтична культура i т.
д.), а т. зв. "пострадянська" (чи, точнiше - екс-радянська) влада, навпаки,
деградувала - аж доки не вернулася до того джерела, звiдки, iсторично, i
вийшла: до "блатного" закону в чистому виглядi (перечитайте Бунiна "Окаянные
дни" -Жовтневий переворот був якраз вiдкритим трiумфом кримiнального
елемента, отаких самих п'яних "браткiв" у чекiстських шкiрянках, яких ми
мали змогу спостерiгати в 2004-му вже не на тачанках, а в спецавтобусах). З
президентськими виборами i продемонстрованим на них народовi дiйсним ликом
"екс-радянської" влади розрив дiйшов тої точки, коли дальше їх спiвiснування
зробилося неможливим.

Що найбiльше запам'яталося пiд час революцiї?
Найбiльше завжди запам'ятовується початок - те, як увечерi 21-го
листопада гарячково правила по мейлу з редактором "Wall Street Journal
Еvrope" коректуру своєї статтi на 22-ге, - стаття закiнчувалась тим, що ми
не здамося, "зумiємо ввiмкнути свiтло у своїй країнi", - а тимчасом телефони
розривалися (всi "по-фронтовому" передзвонювалися з новинами!), вибило 8-му,
i домашнi з криком вдерлися в кабiнет: на 5 каналi робив заяву командир
Київського "Беркута"! В усiх нас на очах сльози, а тут знов телефонує мiй
бритiєць iз якоюсь правкою, i я на радощах волаю в трубку, мов на цiлий
свiт: "Почалося!" Ось у ту хвилину воно для мене й "почалося"...
А вiд Майдану найсильнiше враження -люди: мiльйон облич, i серед них
жодного негарного! (Разючий вiзуальний контраст iз "бiло-голубими", якi
просто не пережили того, що пережили учасники революцiї, кожен зосiбна, перш
нiж вийти на вулицю: момент духовного ривка "над собою", звiльнення вiд усiх
страхiв i примусiв, - у такому поривi свободи людина завжди рiзко гарнiшає,
але коли це вiдбувається одночасно з мiльйонами людей - це фантастично!)

Як, по-Вашому, Помаранчева революцiя вплине на подальший розвиток