"Оксана Забужко. Let my people go" - читать интересную книгу автора

України?
Якнайкраще - якщо тiльки приведенi нею в рух творчi сили народу не
пiдуть у пiсок, а продовжуватимуть далi працювати на демократичне
реформування країни! Адже наразi мiж народом i новою владою сильного
"зворотнього зв'язку" ще нема: нi реальних полiтичних партiй, нi "четвертої
влади" (незалежної преси, яка вмiла б не лише спускати iнформацiю "згори
вниз", а й подавати "знизу нагору", представляючи українське суспiльство
таким, яким воно є насправдi), - все це ще треба створювати, i працювати над
цим має не лише уряд, а ми всi, всiєю громадою - повсякдень i повсякчас.
Тож, послуговуючись уже класичною метафорою, - тримаймо помаранчi
наколотими!
Запитання: Олена Мартиненко


З IНТЕРВ'Ю УКРАЇНСЬКОМУ ЛIТЕРАТУРНОМУ ПОРТАЛУ
12 грудня 2004 р.

Какие книги, прочитанн ые в этом, году Вам запомнились? (Хорошие и
плохие.)
"..."Дуже багато дав для розумiння сьогоднiшнiх наших суспiльних
процесiв "Нiчний щоденник" Г. Герлинга-Грудзiньского - мемуари, якi
обов'язково треба у нас перекласти, приголомшлива панорама останньої третини
ХХ сторiччя очима "поляка на Заходi", людини, однаково близько знайомої i з
так званою "вiльною Європою", i з комунiзмом (досить сказати, що ще в
розпалi "постберлиньскої" ейфорiї 1989-го автор висловив блискуче точний
прогноз: посткомунiстичне суспiльство може бути тiльки мафiозним, iншого
шляху вiд "совка" до демократiї не iснує! - читаючи таке в 2оо4-му,
почуваєшься просто окраденою вiд того, що ця книжка не потрапила до рук
рокiв на 10 ранiше...)
А взагалi, майже цiлий рiк (за винятком мiсяця революцiї, звичайно!) я
займалася якраз "перечитуванням" - Лесi Українки (моя давно обiцяна читачам
книжка про неї "Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлiктi мiфологiй",
вийшла б друком до кiнця цього року, якби не вибори). Ось там i знайдете
до-о-овжелезний перелiк моїх "книжок року" - в неї iшлося про
ранньохристиянськi жiночi єресi, про середньовiчне лицарство, легенду про
Грааля, гностицизм i манiхейство, українську традицiю лицарських орденiв та
iншi несамовито цiкавi речi, якими я впродовж року рятувалася вiд
сьогоденної реальностi, - аж доки та сама нахабно не вперлася у вiкна i
дверi...
Какие запомнились литературные и окололитературные интриги и события
2004?
"..." Найбiльшою "iнтригою" для всiєї нашої лiтератури виявилась таки
"Помаранчева революцiя". I я досi не певна, чи це велике випробування на
суспiльну адекватнiсть українська лiтература витримала... Поясню докладнiше.
Такого надпотужного вибуху "революцiйної творчостi мас" не знало жодне з
нинi сущих в Українi поколiнь - вiд жартiв, анекдотiв, стихiйно
самозароджуваних гасел до майданних плакатiв, геппенiнгiв, дадзибао - цiла
окрема субкультура! Те, що, як усяка iнша, ця революцiя потребувала своєї
мови - своїх "Марсельєз", своїх, хай художньо не найдосконалiших, але щирих
поетичних текстiв, якi просто дали б негайне вираження тим океанiчної сили