"Павло Загребельный. Дума про невмирущого (укр.)" - читать интересную книгу автора В Ромни примчав командуючий танковою групою генерал Гудерiан. Вiн
вважав, що тако┐ сили взагалi не iсну║ i не може iснувати. Це був той самий Гудерiан, який хвалився, що мешканцi Вiдня повiдривали, як сувенiри, ┤удзики од його шинелi, коли вiн з сво┐ми танками захопив Австрiю. Вiн не знав того, що австрiйцi, коли б ┐хня сила, витрясли б з нього душу i рвали б не ┤удзики, а кишки з його живота. Але Гейнц Гудерiан був надто самовпевнений, щоб робити такi припущення. Через рiк пiсля Австрi┐ його танки, уквiтчанi прапорцями й зеленню, гримiли по вулицях тихого чеського курорту Карловi Вари. У чехiв на очах стояли сльози, i Гудерiан думав, що то сльози захвату й розчулення. Бо прапорцi й зеленi гiллячки на танках - це ж так мило й безпосередньо! Тодi була Францiя. Гудерiан милувався готичними соборами Руана й Ам'║на, гуляв по клiсейських Полях в Парижi, а згодом стояв на франко-швейцарському кордонi й, наставивши скельця бiнокля на якесь тихе швейцарське мiстечко, мрiяв про той час, коли в горах цi║┐ мирно┐ кра┐ни буде битися залiзна луна вiд його гримотливих танкiв. В Польщi Гудерiан зупинявся в замку Фiнкельштейн, у тiй самiй кiмнатi, де колись Наполеон переспав з графинею Валевською i подряпав пiдлогу сво║ю iмператорською острогою. Перед тим, як iти на Росiю, танковий генерал вивчав походи шведського короля Карла Х▓▓. Вiн був честолюбивий, цей Гейнц Гудерiан. Вважав себе непереможним, i тому його здивуванню не було меж, коли довiдався, що бiля маленького Сейму його танки щось зупинило. Два днi ковтав Гудерiан укра┐нську пилюку, поки добрався до щойно обладнано┐ штаб-квартири в Ромнах, i за цi днi курсанти Харкiвського артучилища пiдбили ще два десятки танкiв генерала Фiтiнгофа. Гудерiан Хай хоч вони доведуть, чого вартi справжнi нiмецькi во┐ни! Юнкери почали наступ уранцi. Вони твердо дотримувалися основного положення танкового бою, розробленого самим Гудерiаном. Рух i вогонь, вогонь i рух - ось мчали на позицiях харкiвських курсантiв з шаленою швидкiстю i били з гармат i кулеметiв таке, що все навкруги почорнiло. Але щойно танки докочувалися до яко┐сь завчасно визначено┐ лiнi┐, вони спалахували, мов свiчки. За громом бою пострiлiв "сорокап'яток" не було чути. В'юнкi танкетки десь поховалися, i гармати не пере┐здили з мiсця на мiсце, - вони повривалися в землю, сховалися в густих перестиглих хлiбах, в невеличких гайках, за маленькими копичками сiна, що вже пообростали молодою отавою, i били, били, били. Андрiй Коваленко був заряджаючим бiля однi║┐ з гармат. Вiн брав з розкритого металевого лотка довгий снарядний патрон i хвацько засилав його в чорний отвiр казенно┐ частини. Закра┐ни гiльзи зривали з виступiв затвородержателi, стальний клин наглухо закривав отвiр, пострiл - i вже новий жовтий лискучий патрон летiв з рук заряджаючого курсанта Коваленка в округлу тiснину гармати. пхня "сорокап'ятка" стояла на луцi бiля притоки Сейму Виру. Вир -- зовсiм маленька рiчка порiвнюючи з Сеймом, але навiть таку рiчечку не можна було оддавати вороговi. Перед бо║м командир ┐хнього дивiзiону, невисокий майор з розумним, нервовим обличчям, обходячи вогневi позицi┐, казав: - Проти танкiсти не вiдступають! Позаду - МоскваТак влаштовано фронт: вiдступа║ш - позаду Москва! Ясно? Пропуска║ш танк - пропуска║ш його на |
|
|